Прикладна кінезіологія та медична кінезіологія, попри значні відмінності в підходах і науковій базі, мають кілька спільних елементів, які їх об'єднують:
Обидва напрямки вивчають рухову активність людини та функціонування м'язів. Прикладна кінезіологія досліджує реакції м'язів у відповідь на зовнішні подразники або стреси, а медична кінезіологія вивчає м'язову діяльність у рамках фізіології, біомеханіки та анатомії.
Як прикладна, так і медична кінезіологія прагнуть виправити різні дисфункції в організмі. В обох випадках кінцевою метою є поліпшення фізичного стану людини через вплив на м'язову систему та опорно-руховий апарат.
Обидва підходи можуть бути спрямовані на профілактику проблем з опорно-руховим апаратом та реабілітацію після травм або хвороб. Прикладна кінезіологія може застосовувати методи для корекції дисбалансів, а медична кінезіологія використовує науково обґрунтовані методи для відновлення функцій після травм.
І прикладна, і медична кінезіологія використовують індивідуальний підхід до пацієнтів. Вони оцінюють фізичний стан людини та намагаються розробити персоналізовані методи лікування або корекції.
Обидві дисципліни спрямовані на покращення загального здоров'я та самопочуття людини, хоча їхні методи та наукова обґрунтованість різняться. Вони можуть використовувати фізичні вправи, мануальні техніки чи інші методи для покращення стану здоров’я.
Таким чином, їх об'єднує акцент на фізичному русі, м'язах та покращенні функціонального стану тіла, хоча конкретні методи та підходи суттєво різняться між прикладною та медичною кінезіологією.