Прикладна кінезіологія та медична кінезіологія є двома різними напрямами вивчення рухової активності та функцій тіла, проте вони мають різні цілі, методологію та рівень наукової обґрунтованості.
1. Прикладна кінезіологія:
• Походження та концепція: Прикладна кінезіологія була розроблена у 1960-х роках американським хіропрактиком Джорджем Гудхартом. Вона базується на ідеї, що стан м’язів та їхня сила можуть бути індикаторами здоров'я або захворювань в інших системах організму.
• Методологія: Основний метод — м'язове тестування, за допомогою якого оцінюють стан тіла. Практики прикладної кінезіології вірять, що шляхом тестування тонусу та сили м'язів можна визначити дисбаланси в організмі (наприклад, проблеми з внутрішніми органами, харчуванням або емоційним станом).
• Наукова критика: Цей підхід критикується багатьма вченими та медиками за відсутність достатньої наукової обґрунтованості. Більшість досліджень вказує на відсутність доказової бази щодо точності м'язових тестів для діагностики або лікування захворювань.
• Застосування: Використовується в альтернативній медицині, серед хіропрактиків, остеопатів та деяких натуропатів.
2. Медична кінезіологія:
• Походження та концепція: Медична кінезіологія є частиною офіційної медицини та фізіотерапії. Вона вивчає рухи тіла, функції м'язів, суглобів, нервів, зв'язок тощо. Основна мета — дослідження того, як рухи впливають на здоров’я і розвиток патологій у системі опорно-рухового апарату.
• Методологія: Тут використовуються науково обґрунтовані методи для діагностики, лікування та профілактики захворювань і травм. До методів відносяться інструментальні дослідження (МРТ, УЗД), аналізи рухів (біомеханічні дослідження) та різні види терапії (кінезіотерапія, фізіотерапія).
• Наукова обґрунтованість: Цей напрямок має міцну наукову базу, ґрунтується на доказовій медицині, фізіології, анатомії та біомеханіці.
• Застосування: Широко використовується в реабілітаційній медицині, спортивній медицині та фізичній терапії для відновлення пацієнтів після травм, операцій або при хронічних захворюваннях.
Основні відмінності:
1. Наукова обґрунтованість: Медична кінезіологія спирається на науково обґрунтовані методи дослідження та лікування, в той час як прикладна кінезіологія часто використовує недоведені альтернативні підходи.
2. Методи: Прикладна кінезіологія використовує м'язове тестування як ключовий діагностичний інструмент, тоді як медична кінезіологія застосовує об'єктивні діагностичні та терапевтичні методи (наприклад, кінезіотерапію, фізіотерапію).
3. Визнання медициною: Медична кінезіологія є офіційно визнаною і широко використовується в клінічній практиці. Прикладна кінезіологія в основному належить до альтернативної медицини і часто не визнана традиційною медициною.
