У нашому житті все має бути збалансованим – і всередині, і зовні. Якщо конкретніше – у м’язах. М’язи реагують на всі порушення в організмі.
Чому так? Як це відбувається?
На ці запитання зможе відповісти кінезіолог.
Часто, дивлячись у дзеркало чи на фотографію, ми помічаємо недоліки, які хочемо усунути. Гірше, якщо помічаємо їх не у відображенні, а у відчуттях – з’являється біль чи важкість у м’язах, і ми починаємо думати, що з цим робити.
Головне, що ви звернули увагу на свій спосіб життя. І перше, що спадає на думку, – треба почати ходити до тренажерної зали. Отже, абонемент куплено, екіпірування готове – ви вже на місці. Ставимо цілі: прибрати, виправити і «щоб не боліло».
М’язи реагують на всі порушення в організмі
Чому? Як це відбувається?
Чи замислювалися ви, як сидите, як стоїте, як тримаєте голову чи спину?
Чому, коли двоє людей дивляться прямо, у одного голова трохи нахилена, а в іншого висунута вперед?
Чому у когось розслаблені м’язи живота, і це розслаблення не вдається усунути вправами?
Що змушує наші м’язи реагувати по-різному?
Все влаштовано досить складно: центральна нервова система (головний мозок) збирає інформацію через різні аналізатори:
- через дотикову чутливість – відчуття дотику (згадайте гру із зав’язаними очима, коли потрібно впізнати когось чи щось на дотик);
- через рецептори внутрішніх органів – подразнення від них впливають на тонус скелетних м’язів;
- через аналізатори центральної нервової системи – зір і слух.
Чому це важливо для організму?
Ви злегка торкнулися гарячої плити й одразу відсмикнули руку, навіть не усвідомивши цього. Ви послизнулися на льоду і не зрозуміли, як тіло зберегло рівновагу. Це відбувається несвідомо: інформація надходить із периферії, від внутрішніх органів, і організм реагує через тонус м’язів.
Що таке тонус м’язів?
Тонус м’язів – це одна зі стадій м’язового скорочення. Він потрібен для підтримання оптимальної статики людини (м’язового балансу). Коли ми стоїмо начебто нерухомо, тіло здійснює мікрорухи: трохи назад, трохи вперед, у сторони. Але ми не падаємо, бо падіння зупиняють скорочення м’язів.
І це відбувається автоматично. Мозок «відключений».
Так, бо мозку не потрібно стежити за кожним рухом окремої м’язи – він може займатися розумовою роботою, а «чорнову» роботу виконують підкіркові центри. Але на м’язи впливають численні рецептори – зі шкіри, рубців, суглобів, внутрішніх органів, судин. І на всі ці впливи м’яз реагує однаково – порушенням координації рухів. Вона або надмірно напружена, або, навпаки, розслаблена.
Оцінити активність рефлексу скорочення окремих скелетних м’язів дозволяє мануальний м’язовий тест (ММТ).
ММТ розробив засновник кінезіології – доктор Джордж Гудхарт у 1960 році. Він помітив, що на скоротливу здатність м’язів впливають різні чинники: надмірне навантаження, мікророзриви, неправильна техніка рухів, незбалансовані тренування чи харчування, тривале неправильне положення тіла або його частин (рук, ніг, голови). Усе це відбивається на м’язах. А саме вони формують наш зовнішній вигляд – як у спокої, так і в русі – і навіть наші больові відчуття.
Я детально описав суть і принципи кінезіотестування, щоб ви зрозуміли: правильні рекомендації щодо тренувань і точне попадання «в ціль» можливі лише тоді, коли виявлено основні причини м’язового дисбалансу і визначено, що саме потрібно для відновлення рівноваги.
Тільки спільна робота лікаря-кінезіолога і тренера дозволяє визначити справжні причини проблем і продумати оптимальні шляхи їх усунення. Лише в такому випадку можна гарантувати 100% успіх тренувань і швидке досягнення поставленої мети.
Завдяки кінезіотестуванню ми відразу правильно розподіляємо м’язові навантаження. А кінезіомасаж є допоміжним елементом цільових тренувань. Усе разом це дає результат – спочатку помітний, потім накопичувальний, а далі стійкий.